DNIPRYANIN - Крила

Постріли зі спини. Це вже не дивно.
За те, що сильно тебе любила.
Пробач за те, що не мала сили
Зламати тобі перша крила. Я берегла усе,
Що між нами, вірила кожному слову
Твоєму.
Та виявилась під небесами
Любов не завжди веде до раю. Ти залишив
Мені тільки спогади, тільки нічі,
Холодні світанки.
А я збирала серце по частинах,
Ховаючи сльози до останку.
Крила, ти зламав мої крила,
Крила, я ж тобою жила,
Крила,
І тепер небо мовчить.
Крила, а серце досі болить.
Крила, ти забрав мої крила,
Крила. Я тебе так любила, крила.
І крізь дощі та вітри я вчуся жити без твоєї
Любові. Тепер між нами тільки відстань,
Яку не здолають навіть роки.
Ти став чужим у моїх думках, хоч колись
Був сенсом дороги. Я не шукаю більше
Причин, не повертаю назад ті дні. Просто
Іноді серед тиші твоє ім'я приходить у
Сни.
І хай говорять, час усе лікує.
Я знаю, це не зовсім так. Є рани, що
Тихо ночю у серці навіть через багато
Літ я відпускаю, чуєш?
Відпускаю.
Хоча ще боляче дивитись
Назад, бо найважче не втратити кохання,
Зрозуміти,
Що його вже не повернути.
Крила, ти зламав мої крила.
Крила.
Я ж тобою жила,
Крила.
І тепер небо мовчить.
Крила, а серце досі болить.
Крила, ти забрав мої крила,
Крила. Я тебе так любила, крила.
І крізь дощі та вітри я вчуся жити без твоєї
Любові. Криле.
Крила.
Я ж з тобою жила.