ANDREY - Жорстокий свiт
На этой странице Вы можете скачать песню ANDREY - Жорстокий свiт!. Слушайте онлайн в хорошем качестве,
со своего телефона на Android, iphone или пк в любое время.
- Слушали: 1
- Размер: 10.17 MB
- Длительность: 04:26
- Качество: 320 kbps
- Дата релиза: 27.06.2026
Прослушать песню
Наша оценка
Текст песни ANDREY - Жорстокий свiт
Світ прекрасний,
Кажуть, світ жорстокий.
А може правда десь між ними,
Серед сирен, серед тривоги?
А да. Я я ярарай.
Аа, я прокинулась знов під витя тривоги.
Наче хтось переплутав усі дороги.
За вікном дими, попіл, уламки скла, а над містом світано купилу.
Поясни мені, світе, чому так буває.
Сонце сходить, коли хто життя втрачає.
Чому діти рахують на дні вибухи
І малюють танки замість райдуги?
Чому мати чекає дзвінка ночами?
В чому фото живуть між старими речами?
Чому серце стискає холодний страх?
Та любов все одно проростає в нас.
Бо світ жорстокий і красивий,
В ньому поруч — війна і любов.
Десь ракети малюють руїни,
Десь народжується знов життя.
Бо світ щоправда красивий,
І між болем росте доброта.
Навіть там, де земля почорніла,
Проростає зелена трава.
Я бачу хлопця в пікселі броні.
Він тримав цілий світ на своїй долоні за спиною:
Родина, дитячий сміх попереду.
Вогонь — смертельний гріх.
Він не мріяв про славу чи ордени,
Просто хотів дочекатися весни,
Щоб повернутись додому живим —
Обняти дитину під небом ясним.
Та війна не питай нікого, брат.
Їй байдуже на віки, на статус, на факт.
Вона ріже по долях, мов гострий ніж,
Залишаючи шрами на сотні ліж.
Бог жорстокий, красивий,
В ньому поруч — війна і любов.
Десь ракети малюють руїни,
Десь народжується знов життя.
Бо світ жорстокий, красивий,
І між болем росте доброта.
Навіть там, де земля почорніла,
Проростає зелена трава.
Я не знаю, чому так написано долею.
Чому мирний листає лише мрією?
Чому не в одне for all на землі?
Та хтось бачить зірки, а хто — дрони вимрі.
Чому світ — тінь ходить поруч завжди?
Чому люди будують і палять мости?
Чому серце людини таке непросте:
Може вбити від злості, врятувати від темряви теж?
І поки є ті, хто не здався під зливою,
Хто закриє дитину собою від вибухів.
Поки є хоч одна незломана душа,
Цей жорстокий світ ще тримає краса.
Сирени,
Темні вулиці, свічки у вікнах,
І мене на стінах пам’яті, яких вже не повернути.
Але поки б’ється серце країни,
Поки люди тримаються разом,
Поки хтось вірить у завтра,
Нас не зламати.
Світ жорстокий,
Світ красивий.
Та я бачу світло крізь димок.
Світ жорстокий,
Світ красивий.
Та ми вистоїмо, ми переможемо.
Ми збережем цей світ —
Живий.
О, живий.
Живим,
Жили.
Кажуть, світ жорстокий.
А може правда десь між ними,
Серед сирен, серед тривоги?
А да. Я я ярарай.
Аа, я прокинулась знов під витя тривоги.
Наче хтось переплутав усі дороги.
За вікном дими, попіл, уламки скла, а над містом світано купилу.
Поясни мені, світе, чому так буває.
Сонце сходить, коли хто життя втрачає.
Чому діти рахують на дні вибухи
І малюють танки замість райдуги?
Чому мати чекає дзвінка ночами?
В чому фото живуть між старими речами?
Чому серце стискає холодний страх?
Та любов все одно проростає в нас.
Бо світ жорстокий і красивий,
В ньому поруч — війна і любов.
Десь ракети малюють руїни,
Десь народжується знов життя.
Бо світ щоправда красивий,
І між болем росте доброта.
Навіть там, де земля почорніла,
Проростає зелена трава.
Я бачу хлопця в пікселі броні.
Він тримав цілий світ на своїй долоні за спиною:
Родина, дитячий сміх попереду.
Вогонь — смертельний гріх.
Він не мріяв про славу чи ордени,
Просто хотів дочекатися весни,
Щоб повернутись додому живим —
Обняти дитину під небом ясним.
Та війна не питай нікого, брат.
Їй байдуже на віки, на статус, на факт.
Вона ріже по долях, мов гострий ніж,
Залишаючи шрами на сотні ліж.
Бог жорстокий, красивий,
В ньому поруч — війна і любов.
Десь ракети малюють руїни,
Десь народжується знов життя.
Бо світ жорстокий, красивий,
І між болем росте доброта.
Навіть там, де земля почорніла,
Проростає зелена трава.
Я не знаю, чому так написано долею.
Чому мирний листає лише мрією?
Чому не в одне for all на землі?
Та хтось бачить зірки, а хто — дрони вимрі.
Чому світ — тінь ходить поруч завжди?
Чому люди будують і палять мости?
Чому серце людини таке непросте:
Може вбити від злості, врятувати від темряви теж?
І поки є ті, хто не здався під зливою,
Хто закриє дитину собою від вибухів.
Поки є хоч одна незломана душа,
Цей жорстокий світ ще тримає краса.
Сирени,
Темні вулиці, свічки у вікнах,
І мене на стінах пам’яті, яких вже не повернути.
Але поки б’ється серце країни,
Поки люди тримаються разом,
Поки хтось вірить у завтра,
Нас не зламати.
Світ жорстокий,
Світ красивий.
Та я бачу світло крізь димок.
Світ жорстокий,
Світ красивий.
Та ми вистоїмо, ми переможемо.
Ми збережем цей світ —
Живий.
О, живий.
Живим,
Жили.
Похожие песни
