MONATIK - ТОМУ ЩО

От буває, трясеться, закохався, а язик не
Повертається, щоб висловити невимовні
Почуття. І так у нас все починається,
Хоча нехай розповідає краще пісня ця.
Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому? Чому?
Мам, чому її не можу я забути?
Мамо, не може бути. Мамо, не може бути.
Чому її не можу я забути? Мамо, не може бути.
Ой, мамо, не може бути.
Все співає в мені віднині. А чому не могу спати?
А чому її очі світяться? Змогли мене закохати.
Вірив, катав, що зустрінеш — і не знов, коли.
Так, та буває, накривають почуття, коли не того взагалі.
Чому її не можу я забути?
Мамо, не може бути. Мамо, не може бути.
Чому її не можу я забути?
Мамо, не може бути. Ой, мамо, не може бути.
Надиха,
Німілося тіло і серце. Він ніби унімів,
Бо плив від її слів. Мораль: усе потрібно вміти
Висловити вчасно і чесно, тому що в іншому випадку
Заснися — або не вспів.
Якщо це те, що я думав.
Як я вляпався.
Чому?
Як так сталося?
Чому воно співає мені?
Хочу не хочу, але невже думка глибоко
Жаші поплив від тих снів?
Вічно тримаю їх, рухачеш.
Ні.
Чому її не можу я забути? Ой, мамо, не може бути.
Ой, мамо, не може бути.
Чому її не можу я забути? Мамо, не може бути.
Ой, мамо, не може бути. Боже, чому? Чому? Чому?
Гей,
Ще раз.
А чого він так у погляді застиг? Бачиш, Марія?
Андрію, та Йосип — він зі школи ще таким цікавим був.
Наче не тут, а десь літав у мріях.
Знаєш, як із серцем моїм граєш?
Ось так.
Ось так. Ось так. Ось так. Чому?
Ось так. Ось так.
Тому що — а що?