AI MOVA - Під дощем

Дощ намалював цей вечір.
Ми сховались двоє під зонтом.
Мокрий поділ, вогні навколо — і тепло наших
Долонь. Вітер плутав твоє волосся,
Ліхтарі тонули в землі.
І ти знаєш, так буває — так спокійно на душі.
І якщо світ розмиває межі,
Я тебе серед всіх знайду.
Серед тисяч чужих маршрутів
Я чомусь до тебе йду.
Ми з тобою під дощем,
І нехай весь світ чекає.
Твої руки холодні такі —
Тому їх зігрівають.
Будь ми з тобою під дощем,
І так тихо на серці.
Наче місто лишило для нас
Цей дощовий теплий вечір.
Ти брала мене тихо під руку,
І дощем нас вкривало поволі.
Наче вечір придумав усе,
Щоб ми стали ще трохи знайомі.
Ти як рідкісна книга,
Що знаходять лише раз в житті.
І серед шуму великого міста
Я впізнаю тебе завжди.
І якщо світ розмиває межі,
Я все одно тебе знайду.
Навіть в тисячах перехрестів
Я до тебе знов прийду.
Ми з тобою під дощем,
І нехай весь світ чекає.
Твої руки холодні такі —
О, їх зігрівають.
Ми з тобою під дощем,
І так тихо на серці.
Наче місто лишило для нас
Цей дощовий теплий вечір.