Ol_Andre - Плаче Жіноча Душа

Вона усміхалась
Ховаючи жаль
А серце від болю стогнало
Ніхто не помітив, як душу її
Чуже зрадництво жалило
Вона засинала в сльозах уночі
У подушку тихенько ридала
І скільки образ накопичилась в душі
Про це вона.
Не розказала
Її принижали, ламали думки
І вірністю відповідь зраджували
Вона зігрівала
Холодних людей, а серце її розтоптали
Вона ж хотіла простого тепла
Щоб хтось запитав:
"Як ти мила?
Та роки несли її крізьбі
І життя ставало немилим
А за зачиненими дверима
Знов тиша і сльоза
Вона розучилась вірити
Та сліз не сховає душа
Крик] Плачу жіноча
Душе, плач
Хай чує весь світ твійбі
Скільки ти винесла гірких
Утрат, скільки заплатила собою плач
Жіноча душе не мовчи
Хай сльози згорять навітру.
Ти стільки
Ночей провела без любові та віри
Ти достойна любові
Одного дня гляне вона на себе і спитає
За що мені все це?" Вона ж теж хотіла
Дружиною бути, коханою, рідною, зігрітою серцем.
Та шрамів під серцем не видно зовні, і біль не вимірять роками
Вона ще повірить у весну колись, хоч
Мрії розвіялись часом
Не називайте її слабкою
Не смійте судити згори
Ви просто не знаєте, скільки
Вона проплакала на самоті
За кожною усмішкою
Страждання, за кожним мовчанням біда
Якщо вона досі ще вірить
Незламана доля її до кінця
Плач, [крик
Жіноча душе, плач
Хай чує весь світ твій біль.
Скільки ти
Винесла гірких утрат, скільки заплатила
З собою плеч
Жіноча душе
Не мовчи
Ти маєш право на світло.
Нехай
Більше ніхто не зруйнує твоїх мрій
Нехай біль не повернеться знов
Ти теж хотіла
Бути щасливою
Ти теж хотіла любові
Нехай більше душа твоя не плаче
Нехай світло
Засяє в тобі oh ah