Cj Baylym - Внуки

Покоління кріз час
Дивись у це дзеркало.
Ми тут поїхали я
Я гортаю старий альбом, де чау зупинив
Свій біг.
Мій син там малий, коли сміявся
Біля доріг і раптом у кімнату забігла
Мала вона.
Ти ж очі той самий погляд.
Посмішка та сама.
Я дивлюсь на твоїх дітей, бачу твої роки.
Немов
Повернулись наза щасливі мої зірки.
Той самий упертий рух, ластовиня
На носі сміються.
Так само дзвінко хоч
Спати пора уже досі сміх
Це дивний усе звіт уко малюнок живих
Картин, де донька повториться в доньці, а в хлопчикові
Спів] міну
Це дзеркало наших дітей, продовження
Світла і наших очей.
У кожній
Усмішці, у кожному кроці ми бачимо копію
Власної долі через покоління
Крізь роки час.
Внуки, це трохи вони
І це трохи ми самі в нас.
Я я
Гладжу шовкове волосся, тримаю малу руку
І серце стискається тихо від
Цього святого.
Дивасин виріс дорослим і мудрим.
Та пам'ять малює знову.
У внуках
Його дитинство, у внуках його любов.
І раптом русі малого я чітко
Впізнаю себе, як дружиця проти сонця, як
Любить це небоясне.
Минають літа, але
Рід наш тримає міцне коріння
Ми знову і знову оживемо в нових покоління
Внуки - це дзеркало наших
Дітей, продовження світла і наших очей
У кожній усмішці, у кожному
Кроці ми бачимо копію власної долі.
Через покоління
Крізь роки час внуки.
Це трохи
Вони і це трохи ми самі в нас
Рідна копіяна
Наше завтра у їхніх очах роки yeah