Оля Полякова - Пізній дзвінок

Порушить тишу твій дзвінок
І знову я не сплю
Мовчання зранку, а вночі
Вночі — твоє «люблю»
Не хочу я твоїх зізнань
Ти краєш душу мені лезом
Я знаю: зараз ти не сам
Тому немає сенсу
Пізній дзвінок: «Привіт, привіт»
І в телефон вмістився світ
Чекала я твого дзвінка:
«Привіт, привіт, ну як ти там?»
Я так втомилася не спати
Від твоїх дзвінків
І сенс таємний знов шукати
Як завжди, поміж рядків
(Пізній дзвінок)
(Привіт, привіт)
А я сто раз казала: «Ні»
І який раз прошу: «Забудь»
Ти потонув уже в брехні
Мене дратує весь цей бруд
Коли ти був, та не зі мною
Чую твій похмільний тон
Та щоб завершити розмову
Я розіб’ю телефон
Пізній дзвінок: «Привіт, привіт»
І в телефон вмістився світ
Чекала я твого дзвінка:
«Привіт, привіт, ну як ти там?»
Я так втомилася не спати
Від твоїх дзвінків
І сенс таємний знов шукати
Як завжди, поміж рядків
(Пізній дзвінок)
(Пізній дзвінок)
(Пізній дзвінок)