Fartovyy - Золота карета

По району їде циган,
Золотая карета.
На пальцях персні блищать,
Ніби сонце й монета.
Дим кальяна в небі висіт,
Бов нічний туман в ресторані ліцевим і,
Гуляє табор сам.
Він блатує красиво.
Дороге піджак.
Поруч дівчина, версачи на очах.
Чорний знак.
Музика грає галосно, душу рве баян.
О серці дикий вай, справжній раз таман.
Гй, циган, циган, золота душа,
Де проходиш ти?
Там музика й весна, де.
Кальянна келихи вина і свобода в серці, як шалена хвиля.
Ей, циган-циган, ніч горить вовнем,
Карета золота летить під дощем.
Він сміється так, ніби король всіх брав,
Бо в його душі живе дух раз та ман.
Ланціви на шиї сяють мовнічні зірки,
Під колесами карети — мокрі ліхтарі.
Він не знає слова стоп,
Тільки гази, дим.
І в бокалі червоне вино палаємо в грубін.
Гітара плаче і ходить під шум доріг.
Він живе красиво, так, як сам хотів.
Поки місто спить під світлом ресторані Рам,
Він танцює до світанку вільний раз та мам.
Ей, циган, циган, золота душа,
Де прогодиш ти?
Там музика й весна, дим кальянна, лиги вина і свобода в серці, як шалена хвиля.
Ей, циган-циган, ніч горить вовнем,
Карета золота летить під дощем.
Він сміється так, ніби король всіх брав,
Бо в його душі живе дух разма.