ІнстаФолк - Ти кликав на каву я кави не п ю

Ти кликав на каву,
Я кави не п’ю.
Ти пишеш «зайдь», ти пишеш на каву,
Шукаєш підтекст, шукаєш нагоду.
А я на екран подивлюсь, усміхнуся і подумками
Ніжно до тебе тулюся.
Ти знаєш, я чай зазвичай вибираю,
Але поруч з тобою — межі втрачаю.
Цей аромат — то лише декорація,
Між нами — сьогодні нічна гравітація.
Гарячий напій серед ночі,
Тума мені би.
Герої нічного роману, ти кличеш на каву,
Я бачу твій погляд — і все, що мені треба:
Бути лиш поруч.
Коли кава — каву, я кави не п’ю,
Але не відмовлюсь, бо палко кохаю.
Гей, бо серце чекає, бо серце палає,
І більше нікого на цьому світі не знає.
Ой, кава гірка, цілунки як мед.
Ми розгадали цей таємний сюжет —
Кохаю.
Ми сидимо в центрі, де вогні мерехтять,
А наші серця у нічі стукотять.
Хай кава холоне, хай час зупиниться,
Сьогодні твоя нічність мого серця торкнеться.
Ти кажеш про цукор, я кажу про мрій,
У твоїх очах — мої теплі надії.
Я виб’ю цей вечір до самого дна,
З тобою сьогодні я знов не одна.
Дай мені руку, дай мені слово,
Ця кава сьогодні — кохання обнова.
Кохаю,
Люблю,
Люблю.
Ти кликав на каву — кави нап’ю,
Але не відмовлюсь, бо палко кохаю.
Гей, бо серце чекає, бо серце палає,
І більше нікого на світі не знає.
Ой, каварка, цілунки як мед.
Ми розгадали цей таємний сюжет —
Кохаю.
Упай.
І каву не п’ю.
Укупай.
Але ж з тобою буду —
Полюблю.
Hey,
Hey.