MaizheRazom - А липа цвіте

Той вечір давно минув, а в серці ще тихо звучить.
Як ти на мене дивилась, неначе боялись зникнуть мить.
Близько облітали поволі,
Торкались твоїх плечей.
І світ зупинявся навколо
В обімах теплих ночей.
А либа цвіте, і знову тепло нагадує все, що в душі ожило.
Твої тихі кроки в нічній тишині.
І погляд, що досі звучить увісні.
Хоч інша торкає долоню мою,
Я правду від себе вже не таю.
Кохання, що першим було у житті,
Живий не мовчить у мені.
Я йду по знайомій вулиці,
Де ти колись йшла зі мною.
І ніби з далекої юності лунає твій сміх живий,
Хоча забирає весни.
А зміни приходять щодня та ночами
У тігій безмовності.
Тебе пам’ятає душа.
Не треба провини й слів.
Я вдячний за той наш світ,
За ніжність твоїх очей,
Що гріє мене крізь роки.
А либа цвіте, і знову тепло нагадує все, що в душі ожило.
Твої тихі кроки в нічній тишині
І погляд, що досі звучить увісні.
Хоч інша торкає долоню мою,
Я правду від себе вже не даю.
Кохання, що першим було у житті,
Живий не мовчить у мені.
А либа цвіте, і знову тепло нагадує все,
Що в душі ожило.
Твої тихі кроки в нічній тишині
І погляд, що досі звучить увісні.
Хоч інша торкає долоню мою,
Я правду від себе вже не таю.
Кохання, що першим було у житті,
Живий не мовчить у мені.