MaizheRazom - Доле моя дякую за любов

В полоні долонь святи вогонь.
На стіл лягає цей осінній вечір.
У склянці та незапізніли літ.
Втомився я скидати біль на плечі
І рахувати шрам минулих літ.
Я стільки разів у житті помилявся,
Шукав притулку в темних міражах.
Але коли до тебе я доторкнувся,
То зрозумів, де мій єдиний шлях.
Гітара плаче, струни ріжуть ніч.
Усе пусте, коли ми вічна віч.
Ой, доле моя, дякую за любов,
Що розігнала мою грішну кров.
Гірка розлука
Відлетіла
В далину.
Я за тобою.
Піду в глибину.
Моя рука в моїй руці — святий вогонь.
Зігрію душу теплом твоїх долонь.
Нехай шепочуть за спиною вітри.
Ти мої сльози з обличчя зітри.
Бували дні, хотілося кричати,
І вороги дивилися у слід.
Я вчився заново людей прощати
І розбивати цей холодний лід.
А ти сидиш навпроти, тихо дихаєш.
І за вікном заснуло наше місто.
Ти мою душу, наче книгу, пишеш,
І на душі стає так тихо і чисто.
Ой, доле моя, дякую за любов,
Що розігнала мою грішну кров.
Гірка розлука
Відлетіла
В далину.
Я за тобою
Піду в глибину.
Твоя рука в моїй руці — святий вогонь.
Зігрію душу теплом твоїх долонь.
Нехай шепочуть за спиною вітри,
Ти мої сльози з обличчя зітлі.
І хай цей світ вирує і сміється.
У нас із тобою власні молитви.
Коли назавжди серце серцем б'ється,
Немає більше жодної битви.