Диана Антоняк - Збірка пов язування хустки (частина 2)

Лукомиду,
Коня виду, розливайся, луже,
Сватай мене, козаченьку.
Люблю тебе дуже.
Сватай мене, козаченько,
Люблю тебе дуже.
Ой, хоч свадай, хоч не свадай,
Ой хоч не цурайся,
Щоб та слава не пропала,
Що ти же нехався.
Щоб та слава не пропала,
Що ти же нехався,
Же нехався, не цурався,
Думав тебе, брати,
За лихими ворогами
Мушу покидати.
Ой, якби ж ти, дівчинонько,
Була багатененька,
Взяв тебе за рученьку,
Повів до батенька.
Ой, якби я, козаченько,
Була багатененька,
Наплювала би я на тебе,
На твого батенька.
Ой, та що б ти, дівчинонько,
Тоді заміж вийшла.
Як прибитій при дорозі рута зійшла.
Як прибитій при дорозі рутам та зійшла.
Ой, бодай, козаченьку,
Тоді оженився,
Як у млині на камені кукелю родився.
А при битій при дорозі рутам та зійшла.
А вже ж тая дівчинонька
Давно заміж вийшла.
А вини на камені
Поки ще не сходить.
Старий козак, як собака, не женати ходить.
Старий козак, як собака, не женати ходить.
Ходить, ходить.